У 2007 році державний виконавець наклав арешт на все нерухоме майно боржника в межах виконавчого провадження щодо стягнення аліментів.
Минуло 18 років. Боржник помер, діючого виконавчого провадження не залишилося, а ДВС не змогла надати його матеріали через закінчення строків зберігання. Проте запис про арешт продовжував існувати в державному реєстрі.
Через це спадкоємець не міг оформити спадщину: нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину до зняття обтяження.
В інтересах клієнта ми звернулися до суду та довели:
✅ діючого виконавчого провадження немає;
✅ наявність непогашеної заборгованості та майнових претензій не підтверджена;
✅ подальше збереження арешту не має належного правового обґрунтування;
✅ арешт фактично заблокував реалізацію спадкових прав;
✅ таке тривале обмеження є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном.
📌 Результат
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу у справі №214/8426/25 частково задовольнив позов та постановив:
🔹 зняти арешт з усього нерухомого майна спадкодавця;
🔹 видалити відповідний запис про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.
Формально позов задоволено частково через різницю між конкретно заявленим об’єктом і видом зареєстрованого обтяження. Проте головний практичний результат досягнуто: усунуто перешкоду, яка блокувала оформлення спадщини.
Суд також врахував позицію Верховного Суду: тривале існування арешту за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
❗ Старі арешти не завжди зникають автоматично навіть після завершення або втрати матеріалів виконавчого провадження. У таких випадках необхідно встановити підстави обтяження, отримати інформацію від ДВС та правильно обрати судовий спосіб захисту.